в означеннях
Тлумачення, значення слова «тужливо»:

ТУЖЛИ́ВО. Присл. до тужливий. Тужливо і протяжно лилися звуки вівчарської трембіти (Іван Франко, III, 1950, 8); Гадали було дівки зрушити її [молоду], до сліз довести.. І співали тужливо, жалібно виводили — самі плакали (Гнат Хоткевич, II, 1966, 97); Він дивився тужливо своїми по-дитячому невинними очима на смужку неба в заґратованому віконці (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 153).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 313.

Коментарі (0)