в означеннях
Тлумачення, значення слова «тужно»:

ТУЖНО.

1. Присл. до тужний. Голос трембіти розходиться тужно між горами (Ольга Кобилянська, I, 1956, 497); Зітхнула мати. — Нема вже, діти, нашого батька. — А де ж? — хрипнув Артем. — Помер, діти! — і замовкла, тільки тужно хитала головою (Андрій Головко, II, 1957, 387); Марія тужно й розпачливо заголосила (Іван Микитенко, II, 1957, 314); Мовчать берези, віти додолу тужно гнуться (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 27).

2. у знач. присудк. сл. Сумно, тоскно. Чогось жалко мені стало, тужно так, журно... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 145); Петро Конашевич відчував, що тужно й скорботно їй у Києві (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 570).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 313.

Коментарі (0)