ТВЕРДИ́Й, а, е.
1. Здатний зберігати в сталих умовах свою форму та розмір на відміну від рідкого та газоподібного; протилежне рідкий, газоподібний. Тіла, які зберігають свою форму, ми називаємо твердими тілами (Фізика, I, 1957, 28); В надрах твердого тіла приховано ще багато таємниць (Комуніст України, 2, 1969, 55); Вічне змагання провадили: все, що холодне, — з гарячим.., все тверде — з рідким і текучим (Микола Зеров, Вибр., 1966, 299).
2. Який важко піддається стискуванню, згинанню,
різанню тощо; протилежне м'який. Вона почувала,
що ніби стала на якийсь твердий ґрунт (Нечуй-Левицький, IV,
1956, 254); Слово, чому ти не твердая криця, Що серед
бою так ясно іскриться? (Леся Українка, I, 1951, 126); Тяжко
стомились гребці.. та по лавах твердих полягали (Микола Зеров,
Вибр., 1966, 244);
// Який затвердів, затужавів.
По твердому, рипливому снігу стелились довгі тіні
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 70); Лише в одному місці він натрапив
на польову більш-менш тверду доріжку між
виноградниками (Олесь Гончар, III, 1959, 223); Земля була мерзла
і тверда, як бетон (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 481);
// Міцний,
не мулистий (про ґрунт). Це не було болото, це були
орані поля, але так напоєні безперервними дощами, що
під ними годі було добутись твердого дна (Олесь Гончар,
III, 1958, 222); Її Жорсткий на дотик. Мацаю стіни...
так, стіни, тверді, холодні... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 190);
// Черствий, не свіжий (про хліб і борошняні вироби);
// у знач. ім. тверде, лого, сер. Їжа, для пережовування
якої потрібні певні зусилля. Зуби потрохи гояться,
але дуже помалу — я все ще запух і не можу їсти
твердого (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 446);
// у знач. ім. тверде, дого,
сер. Про міцний, не мулистий ґрунт. Третину шляху
пройшли вони майже по твердому, і тільки тут..
мулисте дно запружинило під ногами (Олесь Гончар, III, 1959,
222).
Тверда земля — суша. А матрос ітиме від ліхтаря
до ліхтаря. Йому залишилася година стояти на
твердій землі (Юрій Яновський, II, 1958, 34).
▲ Тверда вуглекислота див. вуглекислота; Тверда
пшениця — сорт пшениці, що має зерно найвищої
якості. Зерно твердих пшениць містить на 2—4 проценти
більше білка, ніж зерно м'яких пшениць,.. воно
скловидне, з еластичною клейковиною (Хлібороб України, 2,
1965, 7); Тверде паливо — дерево, кам'яне вугілля,
торф і т. ін., що під час спалювання дають тепло. Для
печі-сушарні можна використовувати будь-яке тверде
паливо (вугілля, брикети, дрова) (Наука і життя, 9, 1956,
22); Тверде покриття — асфальт, бруковий камінь
і т. ін., якими покривають шляхи. В багатьох селах
вулиці мають тверде покриття, водопровід (Хлібороб України, 3, 1967, 5); Тверді породи — породи дерев з
особливо міцною деревиною. До категорії твердих
листяних порід відносять дуб, ясен, клен, бук (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 52); Тверді сплави — металеві
сплави високої міцності та стійкості проти
спрацювання. Радянські учені.. працюють над поліпшенням
якості твердих сплавів і інших інструментальних
матеріалів (Різальні інструменти.., 1959, 3).
♦ Бути (стояти) на твердому ґрунті — мати стійке
становище, бути впевненим у собі, у своїх можливостях.
— Поки ще змога твоя і поки ще ти на твердому,.. Не
шукай собі згуби... (Микола Зеров, Вибр., 1966, 316); Горішок
твердий був (видався і т. ін.) див. горішок; Стати на
твердий ґрунт — здобути стійке становище, почути
себе впевнено; Твердий, як (мов, немов і т. ін.) камінь —
дуже щільний, затверділий. — Скинув я старенькі
ботиночки, повісив через плече, іду. Сонце пече, дорога
тверда, мов камінь (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 29); Гірська земля
тверда, мов камінь (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 48).
3. перен. Фізично витривалий, сильний, дужий. Надто
твердий Уже ти, Одіссею! Ні дух, ані тіло В тебе
не слабнуть, Неначе усе воно в тебе з заліза! (Гомер,
Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 218); Хай живуть
тверді, мов кремінь, наші старики! (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958,
69);
// Який має велику силу або свідчить про неї (про
частини організму людини або тварини). Потиснув
командир тверду руку Тимофію (Михайло Стельмах, II, 1962, 202).
4. перен. Непохитний, духовно сильний, зі стійкими
переконаннями (про людину). — Я в правді твердий
так, як дуб (Іван Котляревський, I, 1952, 70); Потурайчин
зацікавився, що видить перед собою такого твердого чоловіка:
сам один хоче йти насупроти цілої громади (Лесь Мартович, Тв.,
1954, 285); Тарас бачив цей виїзд. І хоч він почував,
що вже тверді духом його козаки, йому захотілося цієї
урочистої в житті хвилини сказати своїм лицарям
усе, що було в нього на серці (Олександр Довженко, I, 1958, 258); В
одному [Бородавка] був послідовний і твердий до кінця —
у зненависті до шляхти (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957,
432);
// Незламний, рішучий, стійкий (про характер
людини і його риси). Мусиш бути творцем, мусиш бути
певним своїх сил, мусиш мати і волю тверду, і сильні
руки (Гнат Хоткевич, II, 1966, 312); Діти зразу ж оцінили
твердий характер хлопця і його рішучість (Іван Багмут, Щасливий
день.., 1951, 60);
// Який виражає рішучість,
незламність, стійкість. Його слова плили кришталевою, чистою
хвилею, були спокійні, розумні і тверді, як сталь (Іван Франко,
VI, 1951, 36); Вони [очі Тараса] і кату, й смерті в вічі
Дивились з-під навислих брів, Тверді, уперті,
бунтівничі (Микола Бажан, Роки, 1957, 241); Голос у нього рівніший
став і твердий (Андрій Головко, II, 1957, 90);
// Позбавлений
чуйності, лагідності, сердечності; суворий (про серце,
душу). Музики заграли жалібну українську думку, ту
думку, що може зворушити найтвердіше серце (Нечуй-Левицький,
I, 1956, 144); [Руфін:] І не дав я ліків моїй слабій,
замученій дружині. Ох, ся тверда душа! Упертий розум!
Чом я не міг зломити їх? (Леся Українка, II, 1951, 509).
Тверда рука: а) (у кого) хтось має здатність
підкоряти своїй волі інших, управляти; наполегливість,
владність як риси чийогось характеру. — Знай,
Семене, — казав Мирослав, — такої твердої руки, як у князя
Романа, не буде (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 47);
Він добрий і простий, але рука в нього тверда... Таким
має бути кошовий... (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 115);
б) про сильну людину, що вміє організувати інших,
повести за собою. А на давнім пожарищі Іскра братства
тліла, Дотлівала, дожидала Рук твердих та смілих, —
І дождалась... (Тарас Шевченко, I, 1963, 261);
Твердий на слово див. слово.
5. перен. Який визначився остаточно; без вагань,
сумнівів. Ми, радянські перекладачі, прийшли до
одностайної твердої думки: ми вважаємо, що переклад
з будь-якої мови на будь-яку мову принципово можливий
(Максим Рильський, IX, 1962, 60); Делегати, які виступали
на конференції, заявляли про тверду рішимість
колгоспників і працівників радгоспів добитися нових трудових
перемог (Радянська Україна, 11.I 1959, 2); Щоб не хвилювати
матір, Ляля поки що не казала їй про свій твердий намір
залишитися в Полтаві (Олесь Гончар, IV, 1960, 43);
//
Цілеспрямований, певний. Комуністична партія.. взяла
твердий курс на наукове управління економікою (Комуніст України, 9, 1968, 29); Я слухав його мовчки,.. думав про
невстояну закваску інтелігента, про болючість його
нервів та про відсутність твердої лінії життя
(Юрій Яновський, V, 1959, 121);
// Перейнятий упевненістю;
чіткий. Нікому не хотілося починати розмову, бо ні
в кого не було якоїсь твердої відповіді на те, що сталося
(Іван Микитенко, II, 1957, 367); Я сподівався почути від вас тверду
думку спеціаліста і знайти спільника, але, здається,
помилився (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 164).
♦ Тверде слово — слово, обіцянка, що не
розходиться з ділом. Більшовицьке тверде слово — Хто не
робить, той не їсть (Народна творчість та етнографія, 4, 1958, 36);
Закарпатські шахтарі дали тверде слово всі завдання..
виконувати достроково (Радянська Україна, 5.XI 1952, 1).
6. Непорушний, стійкий, не хисткий. Тверда точка
опори; Тверда опора;
// Який вимагає цілковитого
підкорення, неухильного виконання. І знову ллється на
Обушного пекучий струмінь скарг на безладдя, на
відсутність твердого керівництва (Іван Кириленко, Вибр., 1960,
354); Тверда влада; Твердий наказ;
// Який міцно
встановився; без порушень, без відхилень. На залізницях
України діє тверде правило — вантажі селу
відправляти на першу вимогу, в першу чергу (Радянська Україна, 30.III
1968, 3); Твердий порядок;
// Який довільно не
змінюється; сталий (про ціни, податок). Бідняцьке серце вже
з перших днів збагнуло, що нова [Радянська] влада
стоїть на його боці.. Встановила твердий податок
замість продрозверстки (Валентин Речмедін, Весн. води, 1961, 85);
[Дудар:] Держава потребує хліба ..Ви мусите його
продати не спекулянтові, а державі за тверду ціну
(Іван Микитенко, I, 1957, 62);
// Який не підлягає змінам,
постійний. Єдиною твердою річчю.., чула Маруся, було
почуття старої їмості. Тільки бабця одна щось знала
певно, ніби посідала тайну життя (Гнат Хоткевич, II, 1966,
16); Усе було таким твердим і надійним, заміреним,
ніби на тисячоліття... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 139);
// Певний, надійний. Твердою гарантією і запорукою
перемоги комунізму над капіталізмом в мудре і
прозорливе керівництво Комуністичної партії на чолі з
ленінським Центральним Комітетом (Комуніст України, 1,
1959, 11).
7. Стійкий, впевнений (про ходу, рухи й т. ін.). — Прощавайте, мамо! — раптом сказав він хрипло.. і твердою ходою подався услід за товаришами (Леся Українка, III, 1952, 568); У коридорі кроки, тверді, впевнені. Знайома постать у білому халаті (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 6).
8. у чому, перен., рідко. Який добре знає що-небудь,
володіє чимось. Пани перекидалися французькими
фразами, хоч оба в французькій мові були не тверді і
ширшої конверсації [конверзації] сею мовою не могли
провадити (Іван Франко, III, 1950, 265);
// Глибокий, міцний (про
знання). Тверді знання.
9. Різко окреслений. Над нашими головами, проти
синього неба, вирізувались зубцями круті гострі верхи,
поламані косогори з твердим верхнім обідком (Нечуй-Левицький,
II, 1956, 381);
// Виразний, чіткий (про риси обличчя).
Бере [Шешеня] фотографію молодої жінки.. —
енергійної, з великими темними очима, з твердим і водночас
ніжним малюнком міцно стиснутих губ (Юрій Яновський,
IV, 1959, 70); На вугластому обличчі [Гриця] з твердим
підборіддям виступав прямий ніс (Петро Панч, В дорозі,
1959, 103);
// Прямий, рівний, розбірливий (про почерк).
Я любив твої листи,.. вони були писані твоїм енергічним
[енергійним], твердим, буйним почерком (Леся Українка,
III, 1952, 689).
10. перен. Важкий, обтяжливий. Руїни перебув [народ], татарські лихоліття І панщини ярмо тверде (Іван Франко, X, 1954, 43).
11. рідко. Міцний, глибокий (про сон). Заснула
[Варвара] на поді таким, твердим сном, що хоч гармати
коти, то не добудишся (Лесь Мартович, Тв., 1954, 319); Голодуха
не відповів. Очі йому склепилися, він.. заснув твердим
сном (Олександр Довженко, I, 1958, 253).
▲ Тверда вода — вода, що містить у собі велику
кількість вапняних чи магнезіальних солей. Вода, в
якій розчинений двовуглекислий кальцій, називається
твердою (Таємниці вапна, 1957, 21); Тверда група — група
іменників або прикметників, основа яких закінчується
на твердий приголосний. До твердої групи І
відміни належать іменники, що в називному відмінку
однини перед закінченням -а мають твердий
приголосний звук (Сучасна українська літературна мова, II, 1969, 83); Тверде
піднебіння — утворена черепними кістками і вкрита
слизовою оболонкою верхня нерухома частина ротової
порожнини; Твердий знак — назва літери «Ъ» в
російській абетці; Тверді приголосні [звуки] — приголосні
звуки, під час вимови яких середня частина язика не
наближається до твердого піднебіння.