в означеннях
Тлумачення, значення слова «тверезість»:

ТВЕРЕ́ЗІСТЬ, зості, жін.

1. Стан за значенням тверезий 1. Поступово зникав хміль, світлішали очі.. В тоні голосу його вже почувалася тверезість, і Ганна Федорівна слухняно одійшла, сіла на лаві (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 18).

2. Невживання спиртних напоїв. Він і жінка, як видно, попилися на ярмарку.. Видко було, що тверезість не дуже процвітає в Карпатах... (Нечуй-Левицький, II, 1956, 408); Там [у церкві] на казаннях раз у раз Піп про тверезість промовляє (Іван Франко, X, 1954, 291); Там тверезість у повазі, Видно скрізь тверезу спілку. Всі там п'ють самую воду (Володимир Самійленко, I, 1958, 148).
 Братство (товариство) тверезості — у дореволюційній Росії та в інших капіталістичних країнах — організація, спілка людей, які пропагують відмову від уживання спиртних напоїв. — По інших краях, у Чехії та Моравії, засновують при кождій [кожній] церкві братства тверезості, — мовив Дум'як (Іван Франко, VIII, 1952, 25); — Потім зачали [мужики] заводити товариства тверезості, бо дуже стали ґрунти тратити (Василь Стефаник, I, 1949, 258).

3. перен. Здатність бути розсудливим, реалістично, критично сприймати та оцінювати дійсність. Володимир Ілліч був народжений для революції, був її стратегом, сміливим і обачливим її вождем, що умів зберігати тверезість у період перемог і не розгублюватися в період невдач (Комуніст України, 4, 1970, 78);
//  чого. Відповідність життєвій правді; розсудливість. Багатьох сучасників А. П. Чехова вражав гострий, аналітичний склад його розуму, тверезість його суджень (Наука і життя, 1, 1960, 54).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 50.

Коментарі (0)