ТВІР, твору, чол.
1. Те, що зроблене, створене ким-небудь
і реально існує в тій чи іншій формі; виріб,
витвір. — Дам.. найкращий тобі подарунок: Дам
дорогої роботи кратеру — уся вона з срібла Вилита,
вінця ж у неї оздоблені золотом чистим. Твір то
Гефеста (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 88);
У безмежному Всесвіті два космічних кораблі — твір
розуму і рук радянського народу (Вечірній Київ, 23.I 1969,
2); * Образно. Весно, ти мучиш мене! Міліонами
кольорів, тонів, Ліній і творів кричиш: воля, і рух, і
життя! (Іван Франко, XIII, 1954, 304);
// кого, чий і без додатка.
Продукт творчої діяльності людини. [Річард:] Хто
вам сказав, що я свій твір ховаю? Ось він, мій твір!
Дивіться! (Раптово скидає покривало з великої статуї)
(Леся Українка, III, 1952, 83); Мине кілька тижнів, і..
готовий килим ляже перед вами. Чудовий мистецький твір,
над створенням якого працювали золоті руки народних
умільців (Народна творчість та етнографія, 3, 1961, 98);
// кого, чий і без
додатка. Наслідок літературної, наукової, музичної
творчості людини. Коцюбинський дуже талановитий
чоловік і дуже живі питання захоплює своїми творами
(Панас Мирний, V, 1955, 402); На його [І. Франка] творах,
в його ідеях виховалось уже ціле покоління (Михайло Коцюбинський, III,
1956, 35); Перечитуючи прекрасні твори Пушкіна і
Шевченка, ми не можемо не сказати, що вони обидва своїми
серпами — кожен на свому полі — жали на один сніп.
Сніп народної волі, народного щастя (Максим Рильський, X,
1962, 22); — Це полонез Огінського.. Правда, чудовий
твір? (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 47).
Збірка творів див. збірка; Збірник творів див. збірник.
2. Самостійна шкільна або домашня робота у вигляді письмового викладу учнями своїх думок на задану тему. — Що ж ти здавала? — Твір, — засміялася Тоня і додала багатозначно: — На вільну тему! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 68); Вдалою формою закріплення засвоєної учнями теми.. є підготовка і написання самостійних домашніх творів (Народна творчість та етнографія, 6, 1969, 81).