в означеннях
Тлумачення, значення слова «творчість»:

ТВО́РЧІСТЬ, чості, жін.

1. Діяльність людини, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей. Я змінив свою «манеру» і се дивувало моїх знайомих та критиків, що шукали усяких «громадських» причин до моєї «нової фази творчості» (Леся Українка, III, 1952, 690); Справжнє мистецтво вимагає творчості, а творчість — це створення не тільки нового змісту, але й відповідної йому художньої форми (Мистецтво, 2, 1956, 18); Художня творчість — глибоко свідомий, осмислений процес (Радянське літературознавство, 3, 1958, 22);  * Образно. Розцвітайся ти, веснонько красна, Духом творчості все онови (Павло Грабовський, I, 1959, 330);
//  Діяльність, пройнята елементами нового, вдосконалення, збагачення, розвитку. Творчість — ось що найточніше характеризує працю радянського робітника (Вітчизна, 3, 1968, 210); У роки п'ятирічки жива творчість мас народила й розвинула такі форми змагання, які допомагають ввести в дію наявні резерви, забезпечують найширший простір ініціативі кожного трудівника, дають змогу найбільш, об'єктивно оцінювати результати його внеску в підвищення ефективності виробництва (Комуніст України, 6, 1975, 62).
 Будинок творчості — заклад для відпочинку й творчої праці літераторів, художників і т. ін. Чимало визначних творів нашої літератури написано саме в будинках творчості (Літературна Україна, 26.V 1967, 2).

2. Те, що створено внаслідок такої діяльності, сукупність створеного кимось. Народна пісня — то ж вона Усій землі окраса, Вона, як сонце, вирина У творчості Тараса (Максим Рильський, III, 1961, 36); Геніальна творчість Руставелі з великою любов'ю оберігалась народом понад сім століть (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 53); Радянські вчені дослідили зв'язки Шевченка з творчістю Сковороди (Радянське літературознавство, 11, 1949, 72).
 Народна творчість: а) вид духовної творчої діяльності народу, що виявляється в усній поезії, музиці та ін. видах мистецтва. Народна творчість — це той ґрунт, на якому виростають і література, і театр, і музика, і образотворче мистецтво — і без якого вони б засохли (Максим Рильський, IX, 1962, 190); В радянських умовах народна творчість, як і професіональне мистецтво, реалістично відображає соціалістичну дійсність (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 22); б) сукупність творів, що виникла в результаті такої діяльності народу. Я часом з головою пірнаю в етнографічні записи, в те чисте й свіже джерело народної творчості (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 344); Пильно студіюючи свій предмет, повні любові до того трепетного організму, що зветься народною творчістю,.. радянські фольклористи спільними зусиллями покажуть світові красу, силу й велич творчості українського народу (Максим Рильський, IX, 1962, 214).

3. Здатність творити (у 1 знач.), бути творцем (у 1 знач.). Самієвські майстри сьогодні змагалися в творчості. Сапери і піхотинці.. в'язали плоти (Олесь Гончар, III, 1959, 342); Думаю про творчість: Про дикуна, що.. гострим камінцем Накарбував серед стіни в печері Якогось мамонта або ведмедя (Максим Рильський, II, 1960, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 54.

Коментарі (0)