в означеннях
Тлумачення, значення слова «тичба»:

ТИ́ЧБА, м, жін., заст. Юрба. Із чийогось двору висипала тичба тіней... часто рипить сніг під ногами, дзвінко лунають тоненькі голоси, сміх (Степан Васильченко, I, 1959, 230);
//  Зграя. Тичба горобців;
//  Тиснява, штовханина. Тут така була тичба, що розохочені підлітки залюбки навіть топтали панські газони безкарно (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 220).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 134.

Коментарі (0)