в означеннях
Тлумачення, значення слова «тичка»:

ТИЧКА, и, жін.

1. Довга палиця, жердина для підтримування витких рослин, підпирання гілок плодових дерев, для розвішування рибальських сітей і т. ін. Ось і північ вже минає, І півні співають, І рибалки свої сіті Із тичок знімають (Борис Грінченко, I, 1963, 28); Подивись на виноград, Як з тичок він ізвисає (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 100); Мама послала мене того дня знімати квасолю з тичок на городі (Ірина Вільде, Пов. і опов., 1949, 64); Яблуні треба було підпирати тичками, бо ніяк вони не могли втримати свого віття (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 41);  * У порівняннях. Потроху [Ярина] зовсім заспокоїлась, далі навіть заспівала, спершу стиха, а то вже й голосно. Ой сосна, сосна тонка виросла, гей! Не піду заміж, бо ще не зросла. І трохи засміялася собі: «Добре не зросла! 22 роки, а висока, як тичка...» (Леся Українка, III, 1952, 737); Писар почервонів: козацький жупан висів на ньому, як на тичці (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 371).

2. Одна з довгих палиць, жердин, що, застромлені в землю у певній кількості, вказують напрямок шляху, межі земельних ділянок, планування чого-небудь на місцевості і т. ін. Понад шляхом дбайливо виставлені тички з віхтями вгорі не витримували вітрів і здебільшого лежали (Іван Ле, Право.., 1957, 248); Любка Сонечко ходила за сівалкою, а її дівчата розставляли на ділянці тички, щоб рядочки були, як шнурочки (Василь Минко, Вибр., 1952, 74); Чорніють рибальські ополонки, позначені тичками (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 356).

3. Взагалі довга палиця, жердина, що використовується з різною метою. [Готліб (вертається, задихавшись. Говорить ще з «хати»):] Тату, вони вже тут, вже тут. З тичками, з рогачами, з кочергами (Леся Українка, IV, 1954, 250); Ми вилізли на плоти, бо тепер уже можна було відштовхуватися тичками (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 200); Найкращий спосіб підняти вилеглий льон — струшувати зайву воду на рослинах довгими тичками, стараючись трохи підняти їх (Технічні культури, 1956, 64);
//  чого. Про високе голе стебло якої-небудь рослини, що нагадує таку палицю. Сумно захиталися голі тички соняшників біля тину (Мирослав Ірчан, II, 1958, 36).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 134.

Коментарі (0)