в означеннях
Тлумачення, значення слова «тиф»:

ТИФ, у, чол. Загальна назва гострих інфекційних захворювань: висипного, поворотного й черевного тифу та паратифу. — Мій тато, а зараз по нім моя мама, занедужали на тиф (Іван Франко, IV, 1950, 292); Втрачаючи свідомість, Чубенко проклинав усі тифи на світі і схопився руками за гриву, сподіваючись, що кінь довезе до загону (Юрій Яновський, II, 1958, 215); На платформах ешелонів лежать покотом хворі, поранені. Сотні, тисячі їх, покривавлених у боях, скошених тифами, мучаться на возах, на відкритих платформах (Олесь Гончар, II, 1959, 128).
Висипний тиф див. висипний; Поворотний тиф — гостра інфекційна хвороба людини й тварин, що проявляється в нападах пропасниці, які періодично повторюються. Ліквідовано або значно обмежено такі інфекції, як висипний і поворотний тифи, малярія,.. кишкові та дитячі інфекції (Наука і життя, 12, 1957, 12); Черевний тиф див. черевний.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 129.

Коментарі (0)