ТИФО́ЗНИЙ, а, е.
1. Прикм. до тиф. Розбурхались води, розлилися ріки І ниви, і села руйнують навіки, — У краю й куточка сухого нема — Вже голод шириться й зараза тифозна (Іван Франко, XIII, 1954, 168); Тифозна паличка.
2. Хворий на тиф. Тифозні діти;
// Признач. для
хворих на тиф. — Чи невже ж ми отак цілу осінь та зиму
в оцьому бараці тифозному й будемо пропадати?!
(Андрій Головко, II, 1957, 96); * У порівняннях. Сиділа згодом [Тетяна
Василівна в перукарні] з головою, обтягнутою
компресним папером, плоскоголова, мов у тифозній палаті
(Павло Загребельний, День.., 1964, 107).