в означеннях
Тлумачення, значення слова «тихість»:

ТИ́ХІСТЬ, хості, жін. Стан і властивість за знач. тихий. Панталаха, порозрізувавши штаби, що оперізували піч, у найбільшій тихості здійняв верхню половину печі (Іван Франко, II, 1950, 258); З усією тихістю й обережністю, на які була здібна, почала [Єлена] стеження. Як беззвучна тінь, висувалася за Олексою, коли він куди виходив (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 9); Навколо стояла відволожена вечорова тихість (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 24); Мир тобі, стомлена земле ласкава, Вільна від напастей, тьми і знегод! Слава червоності прапора, слава Ясності зір і тихості вод! (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 76); Могутній хор потрясав тихий, прозорий спокій свіжого літнього дня. Він руйнував тихість сумирного провінціального міста (Юрій Смолич, II, 1958, 120); Добрість і тихість вдачі світились в її ясних оченятах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 620); Сам не знав [Брайко], звідки в нього ота тихість, оте небажання щодня йти на бій, відстоюючи високі ідеали (Павло Загребельний, День.., 1964, 160).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 131.

Коментарі (0)