в означеннях
Тлумачення, значення слова «тиньк»:

ТИНЬК, у, чол. Розчин вапна, змішаного з піском, яким покривають поверхню стін, стелі тощо; штукатурка. В кімнаті пахло вогким вапном. Тиньк висихав надто повільно через таку ранню мокру осінь (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 82); У світлій, сонячній.. і просторій залі для засідань, де пахло вогкістю і свіжим тиньком, зібралися видатні інженери, начальники робіт.., найліпші знавці гідротехнічних споруд (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 28);
//  Затверділий шар такого розчину на стінах, стелі або який обсипався, обвалився. Зі стін руїни з галасом знялось вороння, а всередину з лоскотом посипались тиньк і цегла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 7); Андрій виламує прутинку з дерева, що взялось рости з-під купи тиньку й цегли (Юрій Яновський, IV, 1959, 14).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 115.

Коментарі (0)