в означеннях
Тлумачення, значення слова «типець»:

ТИ́ПЕ́ЦЬ, типцю, чол. Те саме, що типчак. Шлях ішов просто на схід серед сухостою ковили, типцю й пирію, виполощених [виполосканих] осінніми дощами і прив'ялених теплим південним сонцем (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 19); На цих горах [Кременецьких] багато реліктових і ендемічних рослин, серед яких найбільш цікавими в костриця, або типець піхвястий, ..цибуля волинська (Український ботанічний журнал, XIII, 2, 1956, 8).
Вхопити типцю — натрапити на потрібний шлях, на потрібну дорогу; натрапити на слід. Як погнався за їм [злодієм], то зразу попав на слід і гнався до переправи, а далі не вхопив типцю й через те не догнав (Словник Грінченка); Дати типцю кому — побити, відшмагати когось; дати перцю комусь.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 117.

Коментарі (0)