в означеннях
Тлумачення, значення слова «типізація»:

ТИПІЗА́ЦІЯ, ї, жін.

1. Втілення засобами мистецтва, літератури загального, типового в частковому, індивідуальному, у конкретних художніх образах, формах. Під реалізмом Шевченко розумів не рабське копіювання природи, дійсності, а широке узагальнення, типізацію (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 241); Реалізм музичних образів Чайковського, як і всіх художників-класиків, є наслідком творчого узагальнення, типізації явищ дійсності (Мистецтво, 4, 1956, 22); Завданню типізації життєвих явищ І. Франко підпорядковує всі художні засоби,.. діалоги, портрети, внутрішні монологи та ін. (Українська література, 9 клас, 1957, 126); Типізація є вищим досягненням мистецтва в процесі його розвитку і вміння сприймати образ як образ типовий — найвищим ступенем розвитку художнього сприймання (Радянське літературознавство, 1, 1976, 14).

2. спец. Зведення великої кількості зразків машин, деталей, будівель, технологічних процесів і т. ін. до обмеженої кількості вибраних типів; уніфікація. Найважливішою передумовою дальшого поглиблення спеціалізації та кооперування є широке здійснення нормалізації, типізації і стандартизації як у середині країни, так і в міжнародному масштабі (Комуніст України, 6, 1965, 38); Типізація споруд і будов.

3. Віднесення до певного класифікаційного типу. Радянські вчені, розвиваючи ленінські ідеї, створили типізацію міст, яка ґрунтується на їх функціональному значенні (Комуніст України, 1, 1970, 51); Типізація ґрунтів; Типізація озер.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 117.

Коментарі (0)