в означеннях
Тлумачення, значення слова «тирада»:

ТИРА́ДА, и, жін. Довга фраза, багатослівна репліка в діалозі, виголошені в піднесеному тоні. Висказавши цю довгу тираду, граф аж відсапнув (Іван Франко, VI, 1951, 221); Каргат в цю мить почав свою останню тираду з поклонами й прикладанням руки до серця (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1935, 183); Вірші мимоволі диктували штучний, неприродний ритм, групувались у фрази, шикувались у тиради, тягли на фальшиву патетику, сценічний трафарет (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 125);
//  Монолог такого характеру в романі, п'єсі. У вільний час я виголошував цілі тиради з ролей Кропивницького, намагаючись точно скопіювати його своїм напівхлоп'ячим голосом (Минуле українського театру, 1953, 83); Дванадцятий вечір актори безсонні Готують «Дванадцяту ніч», Щоб дзвінко й іскристо летіли тиради Під оплески олімпіади (Микола Бажан, Роки, 1957, 201).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 118.

Коментарі (0)