в означеннях
Тлумачення, значення слова «тиран»:

ТИРА́Н, а, чол.

1. У Стародавній Греції та в Римі, а також у містах-республіках Італії XIII—XVI соправитель, що прийшов до влади насильницьким шляхом і керує одноособово. [Люцій:] Коли в нас буде цар один на небі, то на землі вже місця не достане [не висталить] тиранам-цезарям, і церква наша республіку міцну заложить в Римі (Леся Українка, II, 1951, 418).

2. Жорстокий правитель, дії якого ґрунтуються на свавіллі та насильстві; деспот. Огнем-сльозою Упаде колись [дума] на землю І притчею стане Розпинателям народним, Грядущим тиранам (Тарас Шевченко, II, 1963, 279); В.. Івана IV рано почали проявлятися риси жорстокого тирана-кріпосника (Історія СРСР, I, 1957, 113); Схопився Тугокопилий як ошпарений.. В Петрограді скинули вседержавну корону. Нема царя! Гепнув головний тиран (Степан Ковалів, Кутя.., 1960, 115);  * Образно. Коли людина нудиться від неробства, для неї час — тиран, що мордує її, як отруєна стріла (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 200);  * У порівняннях. [Віра:] Любов! Вона приходить у душу, як несмілий гість, а згодом починає панувати, як жорстокий тиран. Вона вже ставить свої закони і вимагає, щоб її насильство всі називали правдою! (Іван Кочерга, II, 1956, 205);
//  перен. Той, хто підкоряє собі кого-, що-небудь, диктує свою волю. Татьяно, друже мій Татьяно! З тобою разом сльози ллю, У руки модному тирану Ти долю віддала свою (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 74).

3. перев. кого або для кого, перен. Жорстока, деспотична людина, що зловживає своїм впливом, становищем, своєю владою над ким-небудь; мучитель. — Але я смію думати, що не буду для вашої дочки ні варваром, ні тираном, ні деспотом.., — обізвався Ломицький (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Юрішко, злий тиран людей, нелюбимий, остогидлий, Юрішко-пушкар, озлоблений на весь світ, одурений, — і той змилосердився (Гнат Хоткевич, II, 1966, 253); Батальйонний ординарець дістав наказ викликати фельдфебеля 12-ї роти Насакло, який мав репутацію найбільшого тирана (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляна, 1958, 458).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 119.

Коментарі (0)