ТИРЧА́К, а, чол., діал. Стирчак. * У порівняннях. Тепер тої долини й не видно; невеличкі гіллячки височезних верб, мов тирчаки бур'яну, визирають з-під снігу (Панас Мирний, III, 1954, 8).
ТИРЧА́К, а, чол., діал. Стирчак. * У порівняннях. Тепер тої долини й не видно; невеличкі гіллячки височезних верб, мов тирчаки бур'яну, визирають з-під снігу (Панас Мирний, III, 1954, 8).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 122.