в означеннях
Тлумачення, значення слова «тирлич»:

ТИРЛИ́Ч, ТЕРЛИ́Ч, у, чол. (Gentiana, L.). Одно- й багаторічна трав'яниста чи напівкущова рослина з яскраво-синіми або жовтими квітками, яка росте переважно на високогірних луках. Багатая доля, — Веселая воля, Одна стежечку топтала, Друга тирлич розсипала, Куди вона йшла (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 162); Бабуся достала з-за пазухи зілля: любистку, материнки, чорнобривцю, цвіту папороті, терличу (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 198); Вона знайомила його з деревами, з кущами, як зі своїми меншими братами. — Тирлич хрещатий. Заяча крівця, — красиво? (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 24); Коли була вже мова про лікувальне зілля, то треба було і терлич згадати (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 266).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 121.

Коментарі (0)