в означеннях
Тлумачення, значення слова «тисячник»:

ТИ́СЯЧНИК, а, чол.

1. розм. Особа, відряджена куди-небудь у числі тисячі (тисяч) інших. — Так він же, наш тисячник Заруба, у партії з того часу, коли тебе і на світі ще не було (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 245).

2. розм. Передовий робітник або колгоспник, який виробляє рекордну норму в тисячах одиниць (напр.: 1000% норми виробітку, 1000 центнерів буряків з гектара тощо). З ініціативи комуністів і комсомольців на фабриках і заводах.. розгорнувся рух двохсотенників, тисячників, багатоверстатників (Комуніст України, 5, 1965, 33).

3. заст. Багатій, що володіє тисячним капіталом. Він єдиний син тисячника-багатія (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 16).

4. іст. Начальник тисячі війська (зокрема у війську Чінгісхана). Війська [Чінгісхана] виступали поділені на десятки, сотні й тисячі під командуванням своїх десятників, сотників і тисячників (Історія СРСР, I, 1956, 74); Тисячники сиділи, склавши руки на животі. Субудай мовчав, поглядаючи на них своїм гострим, мов шабля, правим оком (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 383).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 126.

Коментарі (0)