в означеннях
Тлумачення, значення слова «титан»:

ТИТАН 1, а, чол.

1. У старогрецькій міфології — божество з числа велетнів, які повстали проти богів Олімпу. [Неофіт-раб:] Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами, що просвіщав не словом, а вогнем (Леся Українка, II, 1951, 240);  * У порівняннях. Хай буде кожний, як титані Нам треба сили, сили, сили! (Володимир Сосюра, I, 1957, 413).

2. перев. чого, перен. Людина, що відзначається надзвичайною, величезною силою розуму, таланту; винятково видатна, героїчна особа. Великий вождь і вчитель всіх трудящих, такий титан революційної мислі і дії, як Ленін, ніс марксистське вчення в маси (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 32); Величний, хвилюючий образ Т. Г. Шевченка — титана поетичного слова, філософської мислі та революційної дії — постає перед поколіннями нової, вільної сім'ї радянських народів-братів (Мистецтво, 2, 1961, 1); Іван Франко належить до тих титанів людського духу, котрі становлять цілу епоху в культурному житті народу (Літературна Україна, 1.III 1966, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 127.

Коментарі (0)

ТИТАН 2, у, чол. Хімічний елемент, твердий метал сіро-сталевого кольору, який завдяки його високим механічним та антикорозійним властивостям використовується в авіа- та ракетобудуванні, суднобудуванні тощо і На хімічній карті — періодичній системі — у 22-й клітині Д. І. Менделєєв розмістив елемент титан (Знання та праця, 3, 1972, 14); У сталі недавно з'явився суперник — титан. Це справжній скарб для кораблебудівників. Міцний, як сталь, але легший від неї, титан не боїться морської води. У нього дуже висока стійкість проти корозії (Наука і життя, 11, 1961, 57).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 127.

Коментарі (0)

ТИТАН 3, а, чол. Великий кип'ятильник особливої конструкції. — Тоді поганяй до титана і неси окріп (Натан Рибак, Час, 1960, 281).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 127.

Коментарі (0)