в означеннях
Тлумачення, значення слова «титулований»:

ТИТУЛО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до титулувати;
//  титуловано, безос. присудк. сл. Титуловано його [Г. Сковороду] і українським Сократом, і українським Платоном,.. називано і деїстом, і пантеїстом, і спіритуалістом, і психологічним моністом (Літературна Україна, 4.XII 1962, 3).

2. у знач. прикм. Який має титул (у 1 знач.); вельможний. Він [Жан-Жак Руссо] писав, що справді достойних і чесних людей, справжню доброчесність треба шукати серед простого народу, а не серед титулованої й багатої знаті (Наука і життя, 6, 1962, 26);
//  Який одержав найменування, що свідчить про визнання заслуг, високих якостей; визнаний. Титулований поет.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 128.

Коментарі (0)