в означеннях
Тлумачення, значення слова «убійник»:

УБІ́ЙНИК (ВБІЙНИК), а, чол., заст. Убивця. Казали їй руки ізв'язати, Посадили між злодіями, між убійниками, молоду та добру (Марко Вовчок, I, 1955, 249); [Старший над вартою:] Коли убійник короля Завойовника до дванадцяти годин дня не буде виданий, то заручники, що сидять тут, всі без виключення, будуть покарані на смерть (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 58); І надійшовши, дід прорік: «Ти — злий і гордий чоловік. Законів ваших ми не знаєм, Не знаєм крові і страхіть, Ми не катуєм, не караєм, — Тож нам з убійником не жить..» (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 230).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 355.

Коментарі (0)