в означеннях
Тлумачення, значення слова «уболівання»:

УБОЛІВА́ННЯ (ВБОЛІВА́ННЯ), я, сер.

1. Гострі переживання, глибокий сум у зв'язку з чим-небудь, за ким-, чим-небудь. Софта зітхнув. У зітханні тому почувся ревний жаль за могутнім колись краєм, уболівання над занепадом одновірного народу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 293); З жалості одружився [Свирид] на молодій удовиці, діждався од неї двох дітей та й поніс її на кладовище з вболіванням, але без сліз... (Михайло Стельмах, Кров людська.., 1957, 15); Образ Міцкевича — поета і мислителя, страдника за долю свого народу, мрійника і гуманіста з його уболіваннями і тривогами ми бачимо в книзі [М. Бажана «Міцкевич в Одесі»] як живого (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 26); — Тільки журба та нудьга за тобою, ясний Одіссею, Та вболівання за тебе солодкий мій дух -відібрали (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 196); Ніна зрозуміла, що молодиця хоче перевести розмову на щось інше, аби не жалити свого серця вболіванням за сином (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 52).

2. Велика турбота, піклування про кого-, що-небудь, пов'язані з переживаннями, тривогою. Справжній поет не може бути двоїстим у своїх почуттях і тривогах душі, уболіваннях за людину і епоху (Вітчизна, 8, 1965, 140); Нині чесна праця, уболівання за народне добро піднімає і звеличує у нас кожного, робить людину багатою, духовно красивою (Комуніст України, 11, 1962, 19); В його синіх очах Даша бачила тривогу і вболівання, готовність зробити все, що велить сумління (Семен Журахович, Даша, 1961, 24).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 359.

Коментарі (0)