в означеннях
Тлумачення, значення слова «убозтво»:

УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО), а, сер.

1. Матеріальна незабезпеченість, нестатки, брак засобів для існування; бідність. Цікавила мене історія сільського вбозтва (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 372); [Данченко:] Ти сама знаєш, яке в нас убозтво. Курки нікуди випустити. Без землі нам хоч зараз усім на Амур (Борис Грінченко, II, 1963, 512); В хаті Мар'яни з кожного кутка проглядає охайність і убозтво (Михайло Стельмах, II, 1962, 275); Відійшло в минуле дореволюційне українське село з його злиднями і убозтвом (Комуніст України, 11, 1967, 53).

2. перен. Брак потрібних рис, ознак, бідність змісту, невиразність, нікчемність. Пишномовність Аркадія [у п'єсі «Платон Кречет» О. Корнійчука] — засіб маскування убозтва думки і корисливих розрахунків (Українська література, 10 клас, 1957, 149); Людиновбивче навіженство оунівців не знало меж.. І на таких інквізиторських підвалинах вони збиралися будувати свою «Україну»! Це вже дійсно небувале убозтво ідей та сподівань (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 123).

3. розм. Про бідну людину;
//  зневажл. Про духовно обмежену, нікчемну людину. Волобуєв став лаяти себе. На біса він зв'язався з цим монстром [Крамаренком]? З оцим широкоштанним убозтвом? (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 110).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 359.

Коментарі (0)