в означеннях
Тлумачення, значення слова «убиральня»:

УБИРА́ЛЬНЯ (ВБИРА́ЛЬНЯ), і, жін.

1. заст. Кімната, в якій одягаються, надають належного вигляду своїй зовнішності; туалетна кімната. Вона одхиляла двері од третьої кімнати, з своєї вбиральні, виглядала звідти з розпущеним волоссям і з голими руками й кликала його до себе (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 405).

2. Кімната в театрі, де актори гримуються і переодягаються. В проході між убиральнями розгоралася запальна і гучна суперечка (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 44); В убиральні, на широкім шкірянім кріслі, розкинувшись від утоми, напівлежав король Лір (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 387).

3. Приміщення, признач. для відправлення природних потреб людини. — Здрастуйте, доктор! Що то у вас вбиральні без дверей і стежки до них загиджені? (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 168); Під час перерви підсудних водили по одному до вбиральні (Юрій Яновський, Мир, 1956, 241).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 354.

Коментарі (0)