УБИВАТИ 1 (ВБИВАТИ), аю, аєш, недок., УБИТИ (ВБИТИ), уб'ю, уб'єш, док., перех.
1. Позбавляти
життя (ударом чого-небудь, вогнепальною або холодною
зброєю і т. ін.); умертвляти. [Поліксена:] Ахіллес
тоді зовсім не знав, кого він убивав (Леся Українка, II, 1951,
258); Вбиває [бусел] гадюку одним ударом (Андрій Малишко, I, 1956,
279); Не громом праведним, святим Тебе [Нерон]
уб'ють, Ножем тупим Тебе заріжуть, мов собаку,
Уб'ють обухом (Тарас Шевченко, II, 1953, 276); Колись,.. коли
ховали Уліба й Воїка, біля могили вбивали й кидали
на дно ще й коня, але зараз всі про це забули (Семен Скляренко,
Святослав, 1959, 22); — А по-друге, — Яресько підвищив
голос, — є директива Леніна: полонених не вбивати,
а обмінювати через Червоний Хрест! (Олесь Гончар, II, 1959,
66);
// безос. Його убило. А листи йому все йдуть...
Дружина пише... (Володимир Сосюра, II, 1958, 291); — За гроші його
зарізано чи, може, за худобу? — питали вони, не
зодягаючи шапок. — Деревом убило, — похмуро відповідали
троянівці (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 153);
// Колоти, бити на м'ясо
(худобу, свійську птицю і т. ін.). Жреці молитви
зачитали, Олимпським в жертву убивали Цапів, баранів,
поросят (Іван Котляревський, I, 1952, 282); Чіпка на поминки [Явдохи]
заколов свиню, зарізав три овечки, убив великого
бузівка (Панас Мирний, I, 1949, 405);
// Припиняти
життєдіяльність живих клітин, тканин, органів, мікроорганізмів
і т. ін. Потрібен був форсований рецепт, щоб за одним
махом убити прокляту заразу [коросту] (Василь Минко, Моя
Минківка, 1962, 69); У визначених дозах радіоактивне
опромінення здатне вбивати мікроорганізми (Вечірній Київ,
19.XI 1968, 3); Дбаємо і про підготовку насіння,
прогріваємо його на сонці, щоб підвищити енергію схожості
та убити грибкові захворювання (Хлібороб України, 3,
1969, 6).
♦ Бог мене вбий; Хай мене бог (грім) уб'є — вислів
на означення клятви, запевнення в чому-небудь. Бог
мене вбий! «А гріх так божиться!.. а як уб'є?» (Номис,
1864, № 6765); Убивати (убити) двох зайців (два зайці)
див. заєць; Убити мало кого — вираз обурення з
приводу якогось вчинку, чиєїсь, поведінки [Юда:] Ні,
не простив [Мессія]! Я пригадав — він докорив мені.
[Прочанин (перекривляв, з огидою):] «Він
докорив!» — Тебе убити мало! (Леся Українка, III, 1952, 144);
Убити [добру] грінку див. грінка; Убити муху (чмеля) —
випити вина, горілки; Хоч убий (убийте) — вислів на
запевнення про нерозуміння чогось, свою необізнаність
в чому-небудь або про невміння чи неможливість що-небудь
зробити. Показував мені дядько лист Ок[уневського],
хоч убийте, нічого не розумію (Леся Українка, V, 1956,
162); — Тепло, затишно, привітно... А от не засну,
хоч убий. Так до півночі провалявся (Григорій Тютюнник, Вир, 1964,
105).
2. Доводити до перевтоми, знесилення, виснаження.
Трудно стало старенькій по людях жити. Бо на свойому
[своєму] господарстві може б і заснула, а тут по п'ять
раз уночі схоплюється, чи не отелилась на морозі
корівка. Сама себе вбивала, щоб догодити чужій хаті (Ганна Барвінок,
Опов.., 1902, 371); Багато, особливо жінок, постять
страшно, декотрі і слабі постять і тим чином вбивають
себе (Василь Стефаник, II, 1953, 55); За цілий день отак уб'єш у лісі
ноги, Що й заяць [заєць] той того, повір, не варт
(Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 135);
// Завдавати
непоправної шкоди надмірною працею, перебуванням у важких
умовах і т. ін. (здоров'ю, материнству і т. ін.).
Страшно, коли у квітневій воді, що небом і райдугою
розплітається, дівчата, мочачи коноплі економії, вбивають
своє здоров'я, дівоцтво і материнство (Михайло Стельмах, I,
1962, 200).
3. тільки недок., розм. З силою бити кого-небудь. Небіжчик Лесь, повідають, убивав її тяжко за молодих літ, прибивав кілком за косу до лави та бив... (Іван Франко, I, 1955, 58).
4. перен. Дуже засмучувати, завдавати великого душевного болю. [Наталка:] Посватана... Що ж робить, не можна більше сопротивлятися матері. — Я і так скілько одвильовалася [відкручувалася] і всякий раз убивала її своїм одказом (Іван Котляревський, II, 1953, 35); [Писар:] Покажіть вірші, я зараз наведу критику. [Галя:] Тільки не дуже гостру, якщо вірші погані, не вбивайте поета відразу (Володимир Самійленко, II, 1958, 146); — Ні, ні, ні, я не сумніваюся, — пристрасно скликнула молода дівчина, — сама тінь сумніву убила би мене (Іван Франко, II, 1950, 71); — І ти не можеш заспокоїтись? — Віриш, убив він мене, цілий тиждень не спатиму (Юрій Яновський, II, 1958, 120).
5. перен. Призводити до занепаду, зникнення чого-небудь. Як сміючись ти вбивала Чистую любов мою, Чи ти знала, що вбиваєш Все, чим в світі я жию [живу]? (Іван Франко, XI, 1952, 16); Капіталістичне оточення здатне тільки вбивати народні таланти (Петро Козланюк, Відродження.., 1950, 81); [Андромаха:] Ти одібрала Гектору одвагу, зламала дух зловісними речами, убила віру й певність (Леся Українка, II, 1951, 264); — Необережне втручання загубить усю справу. Ми уб'ємо їхню ініціативу, охолодимо їх... (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 45).
6. перен., розм. Марно витрачати, губити (час,
життя, сили і т. ін.). На цих алеях стільки мріялось, стільки
думалось людьми, що на милицях, на протезах, з
перебинтованими руками змушені були тут «убивати дорогий
час» (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 36); На острів
безлюдний приплив чоловік Том Ніл. От і все. Захотілося Тому
Самому, одному убити свій вік (Іван Драч, Поезії, 1967, 76);
// Маючи надмір часу, намагатися заповнити його
якою-небудь дією, заняттям. Де дітися? Як убити час? А
піду до Мартина (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 87);
Наробили з паперу фігур і граємо в шахи. А що ж? Треба ж
якось убити час (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 122).
7. Ударяючи, робити щільнішим, твердішим;
ущільнювати. Потім скоро закинув [Прокіп] назад землю в
викопану ямку, убив, утолочив і пригладив так, що і
сліду годі було найти (Іван Франко, VIII, 1952, 294);
// тільки
док. рротоптати, прокласти (стежку, дорогу). — Я до
тебе не ходила, Ти до мене сам ходив; Ти до мене,
молодої, Чорну стежечку убив (Павло Чубинський, V, 1874, 326).