в означеннях
Тлумачення, значення слова «убиватися»:

УБИВАТИСЯ 1 (ВБИВАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УБИТИСЯ (ВБИТИСЯ), уб'юся, уб'єшся, док.

1. Розбиватися насмерть, умирати, впавши, вдарившись об що-небудь. [Анна:] Вбиваються і лицарі і коні, на гору добуваючись (Леся Українка, III, 1952, 337); З доброго коня не жаль впасти й убитися (Номис, 1864, № 8910); Полізу погріб я дулівки ще вточити (Дулівочка-первак — така смачна була!) ...Щоб іноді з вогнем біди не наробити, Поліз я поночі, хоча й п'яненький був... Що ж, пане-брате! Біс мене як пхнув — Я й покотивсь... Ще як не вбивсь — не знаю (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 65);
//  Позбавляти себе життя вогнепальною або холодною зброєю і т. ін. — І він один на всім світі, Один мене любить; А почує, що я вбилась, То й себе погубить (Тарас Шевченко, I, 1951, 133); В правій руці була в нього [хлоп'яти] велика граната, яку він знайшов у борозні.. — Не кидай! Уб'єшся! — гукнув Орлюк і побіг навздогін за хлоп'ям (Олександр Довженко, I, 1958, 391).

2. тільки недок., без додатка і за ким — чим, заст. ким, чим, по кому — чому, об кому — чому. Впадати у відчай, надміру віддаватися горю, стражданням, тужити за ким-, чим-небудь. — Да чи журиться отець по мені? — Ох, журиться, убивається, І день при дні сподівається (Павло Чубинський, V, 1874, 441); Стали вони йому ото розказувать, як Зінька убивалась, почувши, що його десь на війні убили (Олекса Стороженко, I, 1957, 362); Вона [Галя] за ним [Чіпкою] убивалася, сумувала, плакала (Панас Мирний, I, 1949, 399); Біля труни в головах стояли рідні й ревно тужили ..Але найдужче плакала Наталка сердешна. Де в неї й сили було отак ридати та отак убиватися (Андрій Головко, II, 1957, 339);
//  Тривожитися за когось, ревно піклуватися, турбуватися про кого-, що-небудь; уболівати. — Ой сину, мій сину! Який же ти вдався на виріст і на вроду — та важка недоля твоя буде! — І що рік мені прибуде, то мати гірш мною вбивається, а я таки гоню, мов верба лугова (Марко Вовчок, VI, 1956, 220); — Не дуже хапаєшся [Хомо] того хліба робити, не дуже об господарстві убиваєшся (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 234);
//  розм. Кохати. — Та невже той Хведір так убивається за мною? — думала вона (Панас Мирний, III, 1954, 40).

3. тільки недок. Робити що-небудь, напружуючи всі сили, перевтомлюючись. — Пощо тобі так убиватися при сих ділах? (Іван Франко, VIII, 1952, 403).

4. тільки недок. Пас. до убивати1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 353.

Коментарі (0)

УБИВАТИСЯ 2 див. вбиватися 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 353.

Коментарі (0)