УБИВАТИСЯ 1 (ВБИВАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УБИТИСЯ (ВБИТИСЯ), уб'юся, уб'єшся, док.
1. Розбиватися насмерть, умирати, впавши, вдарившись об
що-небудь. [Анна:] Вбиваються і лицарі і коні, на
гору добуваючись (Леся Українка, III, 1952, 337); З доброго
коня не жаль впасти й убитися (Номис, 1864, № 8910);
Полізу погріб я дулівки ще вточити (Дулівочка-первак —
така смачна була!) ...Щоб іноді з вогнем біди не
наробити, Поліз я поночі, хоча й п'яненький був... Що ж,
пане-брате! Біс мене як пхнув — Я й покотивсь... Ще як не
вбивсь — не знаю (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 65);
// Позбавляти
себе життя вогнепальною або холодною зброєю і т. ін.
— І він один на всім світі, Один мене любить; А почує,
що я вбилась, То й себе погубить (Тарас Шевченко, I, 1951, 133);
В правій руці була в нього [хлоп'яти] велика граната,
яку він знайшов у борозні.. — Не кидай! Уб'єшся! —
гукнув Орлюк і побіг навздогін за хлоп'ям (Олександр Довженко, I, 1958,
391).
2. тільки недок., без додатка і за ким — чим, заст.
ким, чим, по кому — чому, об кому — чому. Впадати у
відчай, надміру віддаватися горю, стражданням, тужити
за ким-, чим-небудь. — Да чи журиться отець по
мені? — Ох, журиться, убивається, І день при дні
сподівається (Павло Чубинський, V, 1874, 441); Стали вони йому ото
розказувать, як Зінька убивалась, почувши, що його десь
на війні убили (Олекса Стороженко, I, 1957, 362); Вона [Галя] за ним
[Чіпкою] убивалася, сумувала, плакала (Панас Мирний, I,
1949, 399); Біля труни в головах стояли рідні й ревно
тужили ..Але найдужче плакала Наталка сердешна.
Де в неї й сили було отак ридати та отак убиватися
(Андрій Головко, II, 1957, 339);
// Тривожитися за когось,
ревно піклуватися, турбуватися про кого-, що-небудь;
уболівати. — Ой сину, мій сину! Який же ти вдався
на виріст і на вроду — та важка недоля твоя буде! — І
що рік мені прибуде, то мати гірш мною вбивається,
а я таки гоню, мов верба лугова (Марко Вовчок, VI, 1956, 220);
— Не дуже хапаєшся [Хомо] того хліба робити, не
дуже об господарстві убиваєшся (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 234);
// розм. Кохати. — Та невже той Хведір так
убивається за мною? — думала вона (Панас Мирний, III, 1954, 40).
3. тільки недок. Робити що-небудь, напружуючи всі сили, перевтомлюючись. — Пощо тобі так убиватися при сих ділах? (Іван Франко, VIII, 1952, 403).
4. тільки недок. Пас. до убивати1.