в означеннях
Тлумачення, значення слова «учадіти»:

УЧАДІТИ (ВЧАДІТИ), ію, ієш, док.

1. Отруїтися чадом, димом (до головного болю, запаморочення або смерті). Тії [тієї] ночі нездорово так було.. мені: поношу міло в ушаху у голові; учадів ще вдень (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 81); Дим Маркових цигарок смердів так, що можна було вчадіти (Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 44); «Невже учадів [комендант] так, що більше й не підведеться?» — подумав Василь (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 271);  * У порівняннях. Чіпка глянув на діда, підвівся й поплентався стороною, позад отари, немов п'яний, наче учадів... (Панас Мирний, I, 1949, 160);
//  Отруїтися, довгий час вдихаючи якийсь сильний запах або сморід. Крихкі болотяні трави сходять соком, пахтять, учадіти можна (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 195); Він лежав на полі битви в крові й бруді, вчадівши від трупного смороду (Олександр Довженко, I, 1958, 288).

2. перен., розм. Втратити здатність розумно міркувати, ясно сприймати і розуміти навколишнє. [Часник:] Ти що, вчадів, захворів, сказився, хіба ти не знаєш, хто я такий? (Олександр Корнійчук, I, 1955, 284); [Сашко:] Світлано, виходь заміж! [Світлана:] Ти що, вчадів? (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 254).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 531.

Коментарі (0)