в означеннях
Тлумачення, значення слова «уцілілий»:

УЦІЛІ́ЛИЙ (ВЦІЛІ́ЛИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уціліти. В самому кінці ешелону стояло кілька уцілілих вагонів, не знищених катастрофою (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 98); Люди, уцілілі від фашистської розправи, приходили в ліс, просили гвинтівки (Микола Шеремет, Молоді месники, 1949, 72); Майже усі села і хутори, що були поблизу шляху, яким пересувалися французи, — спалені. А уцілілі оселі переповнені пораненими (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 313); Поверталися вцілілі васютинчани з фронтів (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 530.

Коментарі (0)