в означеннях
Тлумачення, значення слова «ударник»:

УДАРНИК 1, а, чол.

1. Частина затвора вогнепальної зброї, признач. для розбивання капсуля патрона під час пострілу. Павло націлився й вистрілив. Цокнув ударник (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 47).

2. Деталь, спеціальне пристосування в механізмі, інструменті, за допомогою якого здійснюється удар з певною метою. Бувало, що зіпсується на міні ударник або вчиниться хімічна реакція в гримучім живім сріблі капсуля. Візьмуть розриватися тоді міни на пароплаві (Юрій Яновський, II, 1958, 33); Щоб привести вогнегасник в дію, його знімають із стіни й ударяють загостреним кінцем об підлогу. Ударник розбиває склянку з сірчаною кислотою і вона стикається з содою (Уроки діда — старого хіміка, 1956, 44).

3. розм. В оркестрі — виконавець партій на ударних інструментах.

4. Боєць військового підрозділу, призначеного завдати вирішальний удар по ворогові.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 386.

Коментарі (0)

УДАРНИК 2, а, чол. Активний учасник соціалістичного змагання і руху за комуністичну працю, передовик виробництва. Ті, хто оголосив себе ударником або підписав договір на, соцзмагання, закликали присутніх наслідувати їх приклад (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 262); Я хочу ударником буть, як і ти, бо світять нам зорі одної мети (Володимир Сосюра, I, 1957, 448).
 Ударник комуністичної праці — передовий учасник масового руху трудящих СРСР за комуністичне ставлення до праці, за створення матеріально-технічної бази комунізму й виховання людини комуністичного суспільства. На ряді підприємств ударники комуністичної праці становлять переважну більшість працюючих (Комуніст України, 6, 1975, 64).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 386.

Коментарі (0)