в означеннях
Тлумачення, значення слова «удаваний»:

УДА́ВАНИЙ (ВДА́ВАНИЙ), а, е. Умисно роблений, неприродний, напускний (про чиюсь поведінку, манеру триматися тощо). Вона.. дивиться так поважно і просто в очі кожному, без тої звичайної дівочої соромливості, трошки щирої, а трошки й удаваної (Леся Українка, III, 1952, 664); Здавалось, приголубив би Волю батько, без сліду зникла б і хлоп'яча зухвалість, і всі пустощі, й удавана брутальність (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 15); Йому [Я. Купалі] була чужою найменша поза. В ньому не було й тіні чогось удаваного чи надуманого (Терень Масенко, Життя.., 1960, 13);
//  Нещирий, яким маскують справжні почуття, ставлення до кого-небудь і т. ін. На обличчі пана канцлера відбився удаваний спокій дипломата, готового до всяких несподіванок (Яків Качура, II, 1958, 450); Антон свою ненависть до Хомахи затамовував удаваною чемністю (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 205); Досить було Степанові перехопити чийсь погляд, як лихі очі кидалися врозтіч, бралися байдужістю або й удаваним співчуттям (Михайло Стельмах, II, 1962, 11);
//  Штучно викликаний, збуджений, награний (про стан, почуття). Зникла з Катиного обличчя удавана заклопотаність (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 26); Удаваний жах, що відобразив «отець» на своєму обличчі, потім театральний жест руки, якою заслонив очі, додали Нелі відваги. «Комедіант, — подумала, — клоун. Я його не боюсь» (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 431); Мудрість — річ не напоказ. Хто справді мудрий, той не хмурить лоба, Не мружить очі — це лише подоба Глибоких дум, удаваний екстаз (Валентин Бичко, Простота, 1963, 119);
//  Підроблений під що-небудь справжнє. [Клієнт:] Якби на мене, я б їх [християн] присудив оддати до театру, — цікавіше, коли на сцені справжня смерть буває, а не удавана (Леся Українка, II, 1951, 514); Підпільники організували удаване кінознімання, щоб ближче підібратися до табору (Юрій Яновський, II, 1954, 31);
//  Розрахований на створення певного враження. Черниш знав, що завтра вони загомонять інакше — сьогодні артилерія ще тільки приміряється, буючи з удаваною безсистемністю та скупістю, щоб не накликати завчасно підозри противника (Олесь Гончар, III, 1959, 391); В центрі міста — удавана безпечність, спокій, а тут, на околиці, наче під час облоги (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 55);
//  Який удає з себе кого-небудь, несправжній. Хто підкаже загарбникові, що цей удаваний поліцай виконує спеціальне доручення, внаслідок чого на певному залізничному перегоні зупиниться в призначений час рух німецьких поїздів? (Юрій Яновський, II, 1954, 21);
//  Який не існує в дійсності, а створений в уяві кого-небудь; вигаданий, уявний. Василь неквапно виклав історію хвороби — удаваної своєї й Ніколаєва, запитав, чи можливо вилікуватися. Стара сказала: «Будете здорові, коли схочете...» (Юрій Яновський, II, 1954, 104).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 382.

Коментарі (0)