в означеннях
Тлумачення, значення слова «удержуватися»:

УДЕРЖУВАТИСЯ (ВДЕРЖУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УДЕРЖАТИСЯ (ВДЕРЖАТИСЯ), жуся, жишся, док.

1. Докладаючи зусиль, зберігати рівновагу; не падати від поштовху, удару або внаслідок ослаблення, нервового струсу тощо. — Що се... ви... ваше... благородіє, — та з сим словом мерщій ухопилась [Галочка] за стіл, щоб удержатись, а то зовсім би впала (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 337); Запізно в пана совість Порушилась. Грижа й тюрма Його здоров'я підточила, Так що заледво [заледве] на ногах Міг удержатися (Іван Франко, X, 1954, 365);
//  Залишатися десь (звичайно на слизькій поверхні, на дуже обмеженому просторі і т. ін.), не зсовуючись, не зіскакуючи тощо. Славко не міг довго на плоті удержатися, посунувся і впав на землю (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 152); Не держались на горі, а під горою не вдержишся (Номис, 1864, № 13518);
//  Ухопившись за щось, не падати. Так шість раз той павук обривався, І шість раз він на стелю злізав, Але всьоме таки удержався Й до стіни свою нитку прип'яв (Леся Українка, I, 1951, 357); Мати з жаху захиталась, За гілки берез хапалась; Не удержалась — упала, Та й кущем калини стала (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 382).

2. Залишатися десь, зберігаючи місце свого перебування або проживання. Діло [сватання] доходило до Онисі. Вона насилу вдержалась на місці. Їй хотілось схопитись і втекти в садок (Нечуй-Левицький, III, 1956, 36); Не удержиться на місці Ні одної він хвилини (Максим Рильський, Мости, 1948, 109); Зустрінемо Новий рік, одсвяткуємо різдво, тоді коненят у гарбу, все, що в хаті, на гарбу та в район. Бо після зборів навряд чи тут удержусь (Остап Вишня, I, 1956, 394).
 Удержуватися (удержатися) в таємниці (в тайні) — залишатися невідомим, не розголошуватися. Зальоти доктора не удержалися в такій тайні, як цього собі всі бажали (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 97).

3. Утримуватися від якихось своїх дій, вчинків тощо. Аж і тепер не вдержуся від сліз... (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 101); — Вибач мені, Петре!.. вибач за мій регіт! О-ох! не зможу ж я удержатися, дивлячись на те, що ти таким благим оком та добрим серцем поглядаєш на діла миру сього... (Панас Мирний, I, 1954, 352); Вона не вдержалась: — Чом же ви, дядьку, не сказали, що у вас наймичка є? Може б я тоді у вас і не стала, а деінде шукала служби (Борис Грінченко, II, 1963, 260).

4. у кого. Зберігатися цілим, не витрачатися.

5. тільки недок., чим, з чого, діал. Забезпечувати себе засобами для життя. Він кінчив школи круглим сиротою, без вітця, без матері, вдержуючися власною працею (Іван Франко, I, 1955, 292).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 393.

Коментарі (0)