в означеннях
Тлумачення, значення слова «удільний»:

УДІ́ЛЬНИЙ, а, е, іст. Стос. до уділу (див. уділ 1 1—2). В давній Русі, а опісля і в Литовсько-руській державі був такий порядок, що, крім головного князя, було там багато менших князів, т. зв. удільних (Іван Франко, XVI, 1955, 414); Спочатку захоплені Литовським князівством руські землі були на становищі автономних удільних князівств, на чолі яких стояли члени литовського великокнязівського роду або місцеві руські князі (Історія УРСР, I, 1953, 109); Автор «Моленія» — пристрасний прихильник сильної, централізованої влади і рішучий противник князівсько-боярської удільної політики (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 510); Частина експропрійованих Радянською владою поміщицьких, удільних, монастирських та інших земель була виділена для організації соціалістичних зразкових господарств — радгоспів (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 103).
 Мов (немов, наче і т. ін.) удільний князь — про того, хто, зловживаючи своїм службовим становищем, дів самоправно, не рахуючись з іншими.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 394.

Коментарі (0)