УДОСКОНА́ЛЕНИЙ (ВДОСКОНА́ЛЕНИЙ), а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до удосконалити. Спосіб його
[зеленого воску] чищення і приготування для фабрикації
свічок був удосконалений (Іван Франко, VIII, 1952, 407); — Це,
бачите, невеличкий (я не казатиму «кишеньковий», бо
він ще мало вдосконалений для таких
розмірів) радіотелеграф (Юрій Смолич, I, 1958, 64);
// удосконалено, безос.
присудк. сл. Завдяки копіткій праці багатьох майстрів
форму, стрій та діапазон бандури було вдосконалено
(Народна творчість та етнографія, 3, 1967, 56).
2. у знач. прикм. З досконалішими якостями, особливостями. На тачанці стояв кулемет, удосконалений і пристріляний, слухняний і повороткий, вивірений, надійний максим (Юрій Яновський, II, 1958, 222); «Запорожець» призначений для експлуатації в різних кліматичних умовах, в основному на дорогах з твердим покриттям. Остання вдосконалена модель ЗАЗ-966 має ряд технічних переваг над своїми попередниками (Наука і життя, 8, 1965, 10); — Виснаження ґрунту я компенсую звичайними заходами угноєння, тільки більш удосконаленим способом (Юрій Смолич, I, 1958, 69).