в означеннях
Тлумачення, значення слова «удовольнятися»:

УДОВОЛЬНЯ́ТИСЯ (ВДОВОЛЬНЯ́ТИСЯ) і заст. УДОВОЛЯ́ТИСЯ (ВДОВОЛЯ́ТИСЯ), яюся, яєшся, недок., УДОВОЛЬНИ́ТИСЯ (ВДОВОЛЬНИ́ТИСЯ), нюся, нишся і заст. УДОВОЛИ́ТИСЯ (ВДОВОЛИ́ТИСЯ), люся, лишся, док.

1. Угамовувати свій голод, спрагу і т. ін. Звелів [хорунженко] снідати подавати, їсть і дума. Не удоволився і не надумався, забажав обідати, обіда і дума (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 207); Їв Вовчик, їв — аж утомився; Гараздненько удовольнився (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 23); Вона жадібно пила воду і, вдовольнившись, сказала: — Я полежу трохи... Не бійтеся за мене, тату (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 248).

2. чим, з чого, заст. на чому. Відчуваючи задоволення від чого-небудь, обмежуватися ним у своїх потребах, бажаннях. Нехай собі Володимирове чуття не таке сильне, як у нього, — в усякім разі Володимир — його щирий приятель, і Лаговський на тому вдовольняється (Агатангел Кримський, II, 1972, 105); Ходили, мало розмовляючи, просто вдовольняючись тільки присутністю одне одного (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 11); Бери, купуй, коли тільки є за що! Одначе не дуже розгонився купувати заробітчанський люд, вдовольняючись більше витрішками, безкоштовно користуючись видовиськом численних ярмаркових спокус (Олесь Гончар, I, 1959, 38); Він [новий учитель] був навіть неслухняний і неввічливий до начальства. Замість, щоб удовольнитися з двох поламаних лавок, що дала волость школі, і заліплювати побиті шибки папером, він намагався, щоб йому пороблено нові парти, засклено вікна (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 19); Баба Зінька не вдоволилась тим, що їй говорив батюшка про Соломію. Вона зайшла ще до матушки (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 327); Тихий стогін вирвався з вуст Шафіге. Вони такі бідні. А Гусейн-ага не удовольниться кошиком риби (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 399).

3. тільки недок. Пас. до удовольняти, удоволяти.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 397.

Коментарі (0)