в означеннях
Тлумачення, значення слова «угачувати»:

УГАЧУВАТИ 1 (ВГАЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УГАТИТИ (ВГАТИТИ), ачу, атиш, док., перех.

1. Робити гатку, прокладаючи дорогу через болото або багнисте місце;
//  Насипати греблю. — Я поробив так, що ізроду довіку не вгатять греблі (Українські народні казки, легенди.., 1957, 254).

2. тільки док., у що, розм. З силою встромити якийсь гострий предмет у що-небудь; усадити. Він підскочив до саней і з розмаху вгатив сокиру в рожен, знову пробіг, і знову з усієї сили вдарив сокирою (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 79);
//  також по чому. Ударити когось чим-небудь з усієї сили. Та цей [Никола] хапнув камінь.. і зблизька таки вгатив ним Ілька по нозі в саму кістку (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 81); Хтось позаду так вгатив його кулачищем у бік, що в повітрі перед очима полісовщика замигтіли темні мурашки (Михайло Стельмах, I, 1962, 440);  * У порівняннях. — А я, знаєте,.. це слово почула, то так, якби мене хто довбнею по голові вгатив (Лесь Мартович, Тв., 1954, 71);
//  Влучити в що-небудь (кулею, снарядом і т. ін.). Сеня, вийнявши наган з кобури, не цілячись, з того місця, де стояв, вгатив три кулі в центральний кружок (Федір Бурлака, М. Гонта, 1959, 53);
//  безос. Ґанок П'ятої гімназії раптом наче вдарило молотом, а вгору порснуло димом та курявою: снаряд вгатило прямісінько в парадний хід гімназії (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 431).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 374.

Коментарі (0)

УГАЧУВАТИ 2 див. вгачувати 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 374.

Коментарі (0)