в означеннях
Тлумачення, значення слова «угіддя»:

УГІ́ДДЯ (ВГІ́ДДЯ) 4 я, сер. Ділянка орної землі або частина природних багатств, придатних для господарського використання. В один край від табору тяглися поля, в інший — залягав рівний, як море, од віку неораний степ, тисячі десятин сінокісних угідь... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 215); Всі землі і мисливські та рибальські угіддя були давно розподілені між старшиною та багатими статечними козаками (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 403); Пугачов від імені імператора Петра III випускав маніфести, в яких обіцяв віддати народові орні землі, ліси, сіножаті, води, рибні ловлі, соляні джерела та інші вгіддя (Історія СРСР, II, 1957, 64);
//  перен. Зручне, сприятливе для чого-небудь місце (для життя людей, зростання рослин і т. ін.). Тут саме вгіддя для винограду, звідси бере він [Замфір] таке вино, як спирт (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 190); — Що ж, хлопці, крути-верти, а переселятися доведеться, — гомоніли в юрбі.. — Такого вгіддя, як тут мали, навряд чи дадуть (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 180).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 375.

Коментарі (0)