в означеннях
Тлумачення, значення слова «угледіти»:

УГЛЕДІТИ (ВГЛЕДІТИ) і рідше УГЛЯДІТИ (ВГЛЯДІТИ), джу, диш, док., перех., розм.

1. Сприйняти зором; побачити, помітити. Дівчата вгляділи на леваді кущ калини (Нечуй-Левицький, II, 1956, 173); Він угледів, як з комишів виплив човен і попрямував вздовж берега (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 454); Прохор нічого не міг угледіти, крім дощу, який періщив по вікнах, застилаючи їх суцільними патьоками (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 61); Гострим поглядом вона перша вгледіла, що в долині польовою дорогою йшло кілька хлопців (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 155); Несподівано хлопчик углядів за десяток кроків від себе зайця (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 17);
//  Роздивитися кого-, що-небудь. Здалось йому, ніби він Мар'янку своїми очима до себе тягне, ніби тільки тепер добре її вгледів, бо справді була вона така, як у пісні співалось (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 291);
//  Пізнати, примітити кого-, що-небудь. Сподіваюся, що й мама і Ви мені вибачите моє самоуправство, але ж я, вгледівши Ваш почерк та намацавши фотографію, не в силі була згодитись чекати два тижні до маминого приїзду (Леся Українка, V, 1956, 74);
//  Стати свідком чогось бажаного, давно очікуваного. Я ізнов тебе [Україно] вгледжу в народів привольному колі, Де завжди набиралась могуття і слави й снаги (Андрій Малишко, II, 1956, 10);
//  Уявити кого-, що-небудь. І ось раптом Воронцов своєю спокійною дебелою рукою немовби підняв трохи той запаморочливий серпанок, і Хома на мить угледів за ним, у далекій глибині післявоєнності, охоплений тривогами світ (Олесь Гончар, III, 1959, 429).

2. Спостерігаючи кого-, що-небудь, зрозуміти, усвідомити щось, прийти до певного висновку. Бистре око її не помилилося, вгляділо зразу, що Катрі треба, і вона, як стріла, полинула до пенька, на котрому сидів Пилипко (Панас Мирний, IV, 1955, 306); [Сербин:] Повеселій же, повеселій — не будь такою зрушеною, а то по одному виду можна угледіти, що маєш щось на душі,.. (Степан Васильченко, III, 1960, 41); Упаде розідрана маска, І сполохана вгледиш ти, Скільки в тиші таїлося ласки, Скільки в грубості — теплоти (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 73);
//  Виявити, убачити щось у кому-, чому-небудь. Цензор цілком резонно виправдовувався тим, що, мовляв, усі ці «чудеса в решеті» написані так, що в них дуже трудно углядіти випади проти влади (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 294); В саду Мічуріна він [Берд] угледів великий бізнес і вже навіть прикинув у думках усі можливості цього сміливого починання для фермерів Північних Штатів і Канади (Олександр Довженко, I, 1958, 404); Хто в час пожежі край свій кине І, як боюн [боягуз], в чужий втече, Того весь вік огонь пече І проклін рідної країни. Не знайде той ніде притулку, Не стріне усміху ніде, Не вглядить в друзях порятунку, Коли знесилений впаде (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 411); Критика давно угледіла прикмети загального, масового «походу» літературних сил за поглиблення правди життя,.. поглиблення відповідальності літератури за пропоновані нею висновки і присуди (Радянське літературознавство, 5, 1966, 12);
//  із запереч. не. Пропустити повз увагу. Воркувала Горлиця у садку, У куточку тихенькому у на бузку; Жалкувала сизокрила, що вона Не зчулася, як минула і весна, Не вгляділа, як одцвівся і садок, І черешні, і вишеньки, і бузок (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 52); — Тут в матір'ю щось подіялось — упали додолу. Я коло їх возилася та й не вгляділа, де діли бідного Йосипа (Панас Мирний, IV, 1955, 46).

3. за ким — чим. Доглянути за ким-, чим-небудь, потурбуватися про когось, щось. — Призначили мене головою троянівської артілі. — Олена сплеснула руками, очі зайнялися тривогою: — Може б, ти відмовився, доки не пізно? В тебе одна пара очей. За всім не вгледиш (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 24).

4. Уберегти кого-, що-небудь. Як не гледів [глядів], а не вгледів груш у садку, — хтось обтрусив (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 375.

Коментарі (0)