УГНОЮВАТИ (ВГНОЮВАТИ), юю, юєш, недок., УГНОЇТИ (ВГНОЇТИ), ою, оїш, док., перех. Вносити в ґрунт гній для підвищення врожайності сільськогосподарських культур, кращого росту, цвітіння рослин. — Так я в нього був, у січового батька, і ось цими самими руками йому на панщині робив: і орав, і угноював землю, і під ріллю ліси корчував (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 81); — А сіяв чим? — Сіялкою! — А вгноював? — Угноював! (Остап Вишня, I, 1956, 130); Добре ґрунт угноїш — урожай потроїш (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 370).