в означеннях
Тлумачення, значення слова «угодник»:

УГО́ДНИК, а, чол., церк. За релігійними уявленнями — той, хто приємний богові своєю святістю, безгрішним життям; святий. Розтираючи другого дня ноги графині, дівчина спитала в неї: — Пані, чи не дали б ви мені книжечку почитати про страждання якогось угодника божого? (Олесь Донченко, III, 1956, 46); Мечеться у вічі золотий хрест на бані церкви, горять фарбами три угодники божі — Володимир святий, князі Борис і Гліб (Григорій Косинка, Новели, 1962, 80).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 377.

Коментарі (0)