в означеннях
Тлумачення, значення слова «угомонюватися»:

УГОМОНЮВАТИСЯ (ВГОМОНЮВАТИСЯ), ююся, юєшся і УГОМОНЯТИСЯ (ВГОМОНЯТИСЯ), яюся, яєшся, недок., рідко, УГОМОНИТИСЯ (ВГОМОНИТИСЯ), нюся, нишся, док., розм. Те саме, що угамовуватися 1, 2, 4, 5. Йосип не вгомонювався. Прихилившись до брата, почав він йому жалітися на жінку, на долю, на свій дурний розум... (Панас Мирний, IV, 1955, 51); Угомонились гуси білі на птахофермі край села... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 359); Нарешті, все угомонилось (Василь Еллан, II, 1958, 13); Тихі стояли дерева. Тихі були й лози. Тільки розбурханий вітром Дніпро все ще не міг вгомонитися (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 738); Завірюха, понамітавши за ніч гори снігу, вгомонилася (Федір Бурлака, М. Гонта, 1959, 100); — Ну, як сьогодні ваше змагання? — спитала Катерина Канушевича.. — Чемериця ніяк не вгомониться, зарубав собі, що має дійти до ста двадцяти бетоньерок за зміну (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 230).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 378.

Коментарі (0)