УГРО́БЛЕНИЙ (ВГРО́БЛЕНИЙ), а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до угробити. — Ну й троглодит! Думав, його по голівці погладять за угроблений елеватор (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 111).
УГРО́БЛЕНИЙ (ВГРО́БЛЕНИЙ), а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до угробити. — Ну й троглодит! Думав, його по голівці погладять за угроблений елеватор (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 111).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 381.