в означеннях
Тлумачення, значення слова «уявлятися»:

УЯВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., УЯВИТИСЯ, уявлюся, уявишся, док., кому і без додатка.

1. Поставати, з'являтися в думках, у свідомості. Уявлявсь їй самотній, весінній вечір й мла, й свіжість, і зорі мріють... (Марко Вовчок, I, 1955, 318); Цілий день потім Артемові батько не сходив з думки і все уявлявся йому найяскравіше саме отаким, як оце в сні бачив — у кузні (Андрій Головко, II, 1957, 391);
//  безос. Йому ясно уявилося, як лютуватиме пан, дізнавшись завтра, що Остап утік (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 339); Їй рідні раптом уявились. Та ще юнак Іван. Так сумно очі їх дивились... Туман... (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 34);
//  Здаватися; сприйматися так чи інакше, вважатися таким чи інакшим. — Що ви верзете нісенітницю! Які там полози в нашому садку? Полози плазують в степах. Може, то вам так уявилось? — сказала Гризельда (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 196); Він [Демид] був звичайною людиною, такою саме, як і вона. Не такий уявлявся їй Гордій Раденко: це було сонце, що світило і все навкруги скоряло своїм могутнім сяєвом... (Борис Грінченко, II, 1963, 28); У Гоголя в «Тарасі Бульбі» син звертається до батька на «ти», що суперечить українським звичаям. Український перекладач (А. Хуторян) цю форму звертання залишає, — мені таке рішення не уявляється єдиним (Максим Рильський, IX, 1962, 78); Кожному з відступаючих Дніпро уявлявся в ці дні тим рятівним рубежем, що затримає денікінську козачню (Олесь Гончар, II, 1959, 85);
//  Бути в чиїйсь уяві схожим на кого-, що-небудь.

2. заст. З'являтися, виходити, ставати видним. Тут [на ярмарку] уявляються і молодиці повновиді і трохи охмурі, — усе вони цінують і на все кажуть, що дорого (Марко Вовчок, VI, 1956, 230); З-за кущів уявилась височенька, але тонка Дарчина постать (Леся Українка, III, 1952, 660); Справді, чудні та небувалі се розбійники уявилися і чудний і небувалий вони теж розбій правили: що попадавсь їм багач у руки — вони його оббирали, попадався вбогий — вони його наділяли (Марко Вовчок, I, 1955, 358); В Генуї переночувала, щоб не в'явитись до Садовських серед ночі та не збивати тривоги (Леся Українка, V, 1956, 419).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 546.

Коментарі (0)