в означеннях
Тлумачення, значення слова «указка»:

УКА́ЗКА, и, жін.

1. Довга паличка, якою що-небудь показують, указують. Водячи указкою по карті, він розповідає, які ріки зустрінуться під час мандрівки (Олесь Донченко, IV, 1957, 383); Гетьманова рука твердо провела срібною указкою рису від Вінниці до Умані (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 323).

2. розм. Який-небудь знак (напис, стрілка, віха і т. ін.), що повідомляє про щось, показує напрям кудись, до чогось тощо. Осадчий розпорядився поставити з обох боків греблі указки, фанерні щитки, на яких чорною фарбою писалося про заборону переїзду (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 167); — Ходив я сьогодні, братці, по обід через траншеї першого батальйону. Ой леле! Там ціле підземне місто спорудили. Якби не указки, заблудився б, як у лісі (Олесь Гончар, III, 1959, 32).

3. розм. Вказівка, розпорядження, порада. Її Микола повинен сам усе бачити, сам усе розуміти, він не потребує указки... (Гнат Хоткевич, I, 1966, 44).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 414.

Коментарі (0)