в означеннях
Тлумачення, значення слова «ухо»:

УХО, а, сер., розм. Те саме, що вухо. «А що, як, викравшись помалу, Забратися в Рутульський стан? — Шептав Низ в ухо Евріалу: — То каші наварили б там» (Іван Котляревський, I, 1952, 221); В очах — жовто, чорно; а в ушах — пищало, стогнало, вило... (Панас Мирний, I, 1949, 393); Кров била цівкою з-під пахви. Гай приклав ухо до грудей (Олесь Гончар, III, 1959, 51).
 Аж за (поза) ухами (ушами) лящить див. лящати; Западати в ухо див. западати; Надставляти (надставити) уха (уші) див. надставляти; Нам'яти уші див. наминати; Наставляти (наставити) ухо див. наставляти 1; Насторожувати (насторожити) уші див. насторожувати; Нашорошувати (нашорошити) уші див. нашорошувати; Об'їсти уші див. об'їдати; Пропускати мимо ушей див. мимо2; Тихо, як в усі див. тихо; Уші насторожилися див. насторожуватися.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 528.

Коментарі (0)