в означеннях
Тлумачення, значення слова «ухоплюватися»:

УХОПЛЮВАТИСЯ (ВХОПЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., рідко, УХОПИТИСЯ (ВХОПИТИСЯ), оплюся, опишся, док.

1. Швидко й міцно взятися рукою (руками) за кого-, що-небудь. — І не задавайся! — підходить Люба до мене і вхоплюється рукою за мотузок від санчат (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 125); Галя зірвалася, побігла, догнала, ухопилася за меншого брата, не пускала й ридала (Марко Вовчок, I, 1955, 312); Син ухопився за полудрабок та давай перекидати воза (Нечуй-Левицький, II, 1956, 24); Раз мало не впав [Іван], та вхопився за виступ скелі і повис на руках (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 351); Уранці вони [брати] вплав, вхопившись за гриви коней, перепливли через Буг (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 412); Старовойтенко першим ухопився за борт і, ставши на заднє колесо, поліз у машину (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 145);
//  Міцно притулити руку (руки) до чого-небудь. — Ох, — застогнала дівчина, ухопившись за щоку, — як же ти мене опік!.. Так од тебе пеклом і несе (Олекса Стороженко, ї, 1957, 83); Уляна ухопилась за груди, мов хто ударив її ножем у серце... (Панас Мирний, I, 1954, 306); Баба скричала, скільки було гласу, ухопилася за голову — з-під пальців капала кров (Гнат Хоткевич, II, 1966, 66).
[Обома] руками ухопитися див. рука; Ухопитися за соломину див. соломина; Ухопитися [руками] за голову — дуже розхвилюватися, удатися в розпач. На призьбі під будиночком Брилів товариші побачили гурт ранніх гостей. Харитон зразу ж ухопився за голову (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 45).

2. Виявити особливе зацікавлення ким-, чим-небудь, маючи на меті використати в своїх інтересах. От раз і кажу йому: «Їдь, Андрію, з Іваном!..» Він так і вхопивсь. — Поїду, поїду, — каже (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 24); Він, видно, вже давненько вичікував, за що б його вхопитись та перевести розмову з мрійливого тону на жарти (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 129); А чого ж він з такою радістю й надією і вхопився був за хлопця? (Іван Микитенко, II, 1957, 322); Хтось подав думку, що.. треба тікати з села у ліси чи монастир. І за це вхопилися дядьки, а Євдоким Юренко першим почав запрягати воли, щоб скоріше їхати до монастиря (Михайло Стельмах, I, 1962, 637); — Нехай він краще про ультиматум скаже! — викрикнув Кузін. — Еге ж, — зраділо ухопився Гудзій за цю репліку. — Одвертітися вам, Кузнецов, все-таки не вдасться. Доведеться сказати про ультиматум (Андрій Головко, II, 1957, 548).
Ухопитися за слово (за слова) — охоче скористатися чиїмись словами як приводом до чого-небудь. — Хороший килим, гарний. Кульжан, дочка моя, ткала. — ..Треба подумати про її щастя, — вхопився Бутаков за ці слова, які давали змогу повернути розмову в потрібному напрямку (Зінаїда Тулубу В степу.., 1964, 377); — Сяде, безпремінно сяде! — ..вхопився за слово Максим. — Он і кватирка у вас прочинена. А коли протяг у хаті, коровай неодмінно зісподу буде глевкий! (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 42).

3. за що, діал. до чого, перен. Енергійно почати робити що-небудь. Бігає, мотається стара Векла по хаті і не зна, за що ухопитись (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 438); — Я чув, що ви міцно за справу вхопилися. Обома руками. З'явилася така думка, щоб допомогти вам (Олесь Донченко, I, 1956, 414); Були часи, коли він зовсім не пив, як же вхопився вже до п'янства, то пропадав з дому на два-три тижні (Лесь Мартович, Тв., 1954, 245).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 530.

Коментарі (0)