УХИ́КАННЯ, я, сер. Дія за значенням ухикати та звуки, утворювані цією дією. Де ви чули, щоб гурт молоді вночі та ще й у лісі йшов мовчки?.. Свист, ухикання покотилося лісами-борами (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 250).
УХИ́КАННЯ, я, сер. Дія за значенням ухикати та звуки, утворювані цією дією. Де ви чули, щоб гурт молоді вночі та ще й у лісі йшов мовчки?.. Свист, ухикання покотилося лісами-борами (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 250).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 527.