в означеннях
Тлумачення, значення слова «укіс»:

УКІС 1 (ВКІС), укосу, чол., с. г.

1. Дія за значенням укосити 1. Старий Захарко, закачавши штани аж за коліна, робив другий укіс осоки (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 34); Зеленіли луки. Сіно першого укосу вже вивезли, і сінокоси вкрилися свіжою травою (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 254).

2. Кількість скошеного хліба, сіна за один раз, за день, за сезон і т. ін. Суданська трава.. навіть у посушливих районах дає не менше двох укосів (Хлібороб України, 4, 1965, 12); Хто із косами, той з укосами (Павло Усенко, Листя.., 1956, 5).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 416.

Коментарі (0)

УКІС 2 (ВКІС), укосу, чол. Похила, спадиста поверхня; схил гори, берега; бічна поверхня насипу залізниці, дороги і т. ін. Вони вже підбігали до ровів і по розвалених та підбитих ядрами й картечами [картеччю] укосах легко здирались нагору (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 74); Дах-гора утворювала ледь похилу стіну у вигляді величезного укосу (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 196); До протічка укосом спливала свіжа глина (Іван Ле, Мої листи, 1945, 56); Росте [бузина трав'яниста] при дорогах,.. на укосах залізниць (Лікарські рослини.., 1958, 174).
Іти (піти, летіти і т. ін.) під укіс — зазнавши аварії під час руху, падати по схилу насипу залізниці (про поїзд). — Поїзд піде під укіс, — подумав чоловік (Василь Козаченко, Золота грамота, 1939, 106); У битві кривавій все тоне, як скручені свастик хрести, летять під укіс ешелони, і в небо — розбиті мости... (Володимир Сосюра, II, 1958, 461); Пускати (пустити) під укіс поїзд (ешелон і т. ін.) див. пускати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 416.

Коментарі (0)