в означеннях
Тлумачення, значення слова «уклін»:

УКЛІ́Н, лону, чол.

1. Нахиляння голови або верхньої частини тулуба на знак вітання, пошани і т. ін. Коли Володко з салоновим уклоном приступив до неї, щоб подати їй руку, вона з погордою відвернулася від нього (Іван Франко, II, 1950, 77); Я ще раз вклонився їй. Вона відповіла мені на уклін і опустила очі (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 155); Помітивши директора, завідувач лабораторії привітав його легким уклоном голови (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 69).
 Віддавати (віддати, класти, покласти і т. ін.) уклін: а) (кому) кланятися. Студентом ведений, на сцену він пішов, Низький оддав уклін громаді незнайомій (Максим Рильський, Поеми, 1957, 215); б) (чому) відвідувати що-небудь, виявляючи свою пошану; Доземний (земний, низький, низенький, глибокий) уклін: а) дуже низьке нахиляння верхньої частини тулуба або голови для вираження пошани. Служилі люди, схиливши перед гетьманом у доземному уклоні голови, пронесли соболі на рундук (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 60); Сахно схилилася в глибокому, шанобливому уклоні (Юрій Смолич, I, 1958, 57); б) словесне вираження глибокої пошани, вдячності кому-, чому-небудь. Ти породила у простій колибі і виростила сина коваля — Каменяра, — за це тобі спасибі, низький уклін, дрогобицька земля! (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 295).

2. Вітання кому-небудь, передане письмово, у листі, або через іншу особу. Маму, Юрася й Лідю цілую. Знайомим уклін (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 178); — Романе, тобі низенький уклін від Плачинди (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 60); — Ви не помилились, я привезла уклін від Яремчука (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 145).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 417.

Коментарі (0)