в означеннях
Тлумачення, значення слова «укоханець»:

УКО́ХАНЕЦЬ, нця. чол. Той, кого надзвичайно кохають, люблять; улюбленець. Данилко поклав його [жайворонка з тіста] перед себе на парті і, пишучи у зошит, одно милувався із свого укоханця (Юрій Яновський, II, 1958, 182); — Козак! Козаче мій... — пестила [мати] укоханця, повертаючись із ним садовими доріжками до хати (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 12).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 421.

Коментарі (0)